1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

Директор школы терроризирует ребёнка | Сергей Гартингер


 

Наші діти – це наша старість.

Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша вина перед іншими людьми, перед всією країною.

Це слова педагога, мислення якого визначило педагогічну науку на століття.
Але серед геніїв-педагогів, є педагоги-бездарі, і просто моральні уроди.

В Закарпатській глибинці відбулося не просто непедагогічна поведінка. Мало місце фізичне насильство і психологічне залякування дитини 3-го класу.

Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша вина перед іншими людьми, перед всією країною. Це слова педагога, мислення якого визначило педагогічну науку на століття.Але серед геніїв-педагогів, є педагоги-бездарі, і просто моральні уроди.В Закарпатській глибинці відбулося не просто непедагогічна поведінка. Мало місце фізичне насильство і психологічне залякування дитини 3-го класу.… 29 вересня 2017 року в с. Верхня Грабівниця, Воловецького району Закарпатської області Директор школи Сегедій Наталія вдарила одного із учнів (Пастушенко Ярослава) так, що в останнього пішла кров із носу. Після цього вона змусила вчительку вмити дитину, дати їй мокру ганчірку на лоба й зупинити кров тампоном.Відчувши, що поступила неправильно, директорка прямо під час уроку відізвала дитину в сторону й почала залякувати тим, що посадить хлопчика та його рідних в тюрму, якщо хлопчик розкаже рідним про те, що сталося.Дитина дійсно була настільки залякана, що вдома просто збрехала про розбитий ніс. Після цього в дитини почалися нічні кошмари (як виявилося потім в кошмарах міліція забирала рідних в тюрму).Коли бабуся почала бити тривогу, правда розкрилася. Факт побиття почали підтверджувати батьки тих дітей, які все бачили. Та й вчителі в неофіційних розмовах про все розказали.Коли запахло скандалом, директорка школи намагалась спочатку банально підкупити дитину (обіцяла хлопчику шоколад, якщо той зізнається, що нібито все придумав), а потім почала травлю дитини. То накричить на нього, то лає при всіх. Все би нічого, та от дитина відмінник навчання й поведінки, староста класу.Виявляється це не перша зацькована дитина вказаним вище недопедагогом. Одних дітей вона заставляла прибирати, виносити сміття, інших випадково ножем поріже… але все спускалося на гальмах, ніхто не хотів розголосу. Просто переводили дітей в іншу школу.На єдине запитання про її відношення до даної ситуації відповідає однаково: "Не зможете довести". Зрозуміло між правдою і неможливістю довести є велика прірва.Ну що ж, можливо й не доведемо, все-таки стільки часу пройшло…А можливо… всі батьки об'єднаються й розкажуть свою думку про описані вище події. Можливо тих подій набагато більше. Можливо вчителі об'єднаються й не побояться сказати правду.Можливо наступить момент, коли містечковому тирану з комплексом Наполеона дадуть бій? І зі склочної малолітньої сільської колонії вийде зразково-показова початкова школа?Для мене особисто це питання не в площині ймовірності, а простих юридичних процедур. На радість потерпілого школяра я практикуючий юрист, директор і партнер юридичної компанії. Для мене це звичайна і пересічна юридична справа – звільнити педагога-злочинця. Просто в даному випадку справа має великий емоційний окрас із признаками особистої місії.Як юрист я знаю, що вона буде звільнена. Питання тільки коли і як.Як людина я знаю, що майбутнє її сумне. Вона і зараз в принципі не може справитись зі своїм сином, за яким колонія плаче.Не даремно я починав словами великого класика: методи її виховання закінчаться для неї нещасною старістю, великим горем, сльозами і виною перед вихованцями, своїми дітьми, країною.

Опубликовано Sergey Gartinger 10 декабря 2017 г.

… 29 вересня 2017 року в с. Верхня Грабівниця, Воловецького району Закарпатської області Директор школи Сегедій Наталія вдарила одного із учнів (Пастушенко Ярослава) так, що в останнього пішла кров із носу.

Пастушенко Ярослав - учень 5-го класу Верхньограбівницької загальноосвітньої школи І ступеня Воловецької районної ради Закарпатської області

Після цього вона змусила вчительку вмити дитину, дати їй мокру ганчірку на лоба й зупинити кров тампоном.

Відчувши, що поступила неправильно, директорка прямо під час уроку відізвала дитину в сторону й почала залякувати тим, що посадить хлопчика та його рідних в тюрму, якщо хлопчик розкаже рідним про те, що сталося.

Дитина дійсно була настільки залякана, що вдома просто збрехала про розбитий ніс. Після цього в дитини почалися нічні кошмари (як виявилося потім в кошмарах міліція забирала рідних в тюрму).

Коли бабуся почала бити тривогу, правда розкрилася. Факт побиття почали підтверджувати батьки тих дітей, які все бачили. Та й вчителі в неофіційних розмовах про все розказали.

Сегедій Наталія Федорівна - директор Верхньограбівницької загальноосвітньої школи І ступеня Воловецької районної ради Закарпатської області

Коли запахло скандалом, директорка школи намагалась спочатку банально підкупити дитину

(обіцяла хлопчику шоколад, якщо той зізнається, що нібито все придумав),

а потім почала травлю дитини. То накричить на нього, то лає при всіх. Все би нічого, та от дитина відмінник навчання й поведінки, староста класу.

Виявляється це не перша зацькована дитина вказаним вище недопедагогом.

Одних дітей вона заставляла прибирати, виносити сміття, інших випадково ножем поріже… але все спускалося на гальмах, ніхто не хотів розголосу. Просто переводили дітей в іншу школу.

На єдине запитання про її відношення до даної ситуації відповідає однаково:

"Не зможете довести"

Зрозуміло між правдою і неможливістю довести є велика прірва.
Ну що ж, можливо й не доведемо, все-таки стільки часу пройшло…

А можливо… всі батьки об'єднаються й розкажуть свою думку про описані вище події. Можливо тих подій набагато більше. Можливо вчителі об'єднаються й не побояться сказати правду.

Можливо наступить момент, коли містечковому тирану з комплексом Наполеона дадуть бій? І зі склочної малолітньої сільської колонії вийде зразково-показова початкова школа?

Для мене особисто це питання не в площині ймовірності, а простих юридичних процедур.

На радість потерпілого школяра я практикуючий юрист, директор і партнер юридичної компанії.

Для мене це звичайна і пересічна юридична справа – звільнити педагога-злочинця.

Просто в даному випадку справа має великий емоційний окрас із признаками особистої місії.

Як юрист я знаю, що вона буде звільнена. Питання тільки коли і як.

Як людина я знаю, що майбутнє її сумне. Вона і зараз в принципі не може справитись зі своїм сином, за яким колонія плаче.

Не даремно я починав словами великого класика: методи її виховання закінчаться для неї нещасною старістю, великим горем, сльозами і виною перед вихованцями, своїми дітьми, країною.

Сергей Гартингер

P.S. Видеообращение Сергея Гартингера с просьбой о распостранении информации об этой ситуации

Опубликовано Sergey Gartinger 10 декабря 2017 г.




Ваше мнение очень важно Что думаете о "Директор школы терроризирует ребёнка | Сергей Гартингер"

Напишите Ваше мнение в комментарии